Потрібні дорогі й дефіцитні кольорові метали. Електроліт і електроди доводиться часто міняти. Тому звичайні батареї недовговічні й неекономічні. На підводному човні чи на супутникові з цим доводиться миритись. Навіть у «малій» енергетиці електрохімія посідає скромне місце, про велику ж годі й говорити. Водночас вона відкриває шлях до прямого перетворення хімічної енергії в електричну, навіть пряміший, аніж МГДГ.

У новому паливному елементі все набагато простіше. Тут також опускають електроди в електроліт. Тільки всі речовини «учасники реакції «рідкі чи газоподібні. їх безперервно подають, вилучаючи відходи. Об’єм елемента не має значення, бо запас вихідних речовин практично необмежений, а тому й необмежений термін його послугування.

Електроди тут також інші. Вони не руйнуються, їх тільки використовують для підведення пального та окислювача. Роблять їх пористими, покривають каталізаторами і продувають через них газ або переганяють під тиском рідину.

Тепер назвемо «діючі особи». Гази «це кисень і водень, чи окис вуглецю, або якийсь природний вуглеводень. Можна скористатися продуктами перегонки вугілля, газами, що супроводять нафту, чи тими, які з неї одержують. Згодиться також і рідке вуглеводневе пальне.

Молекули кисню-окислювача іонізуються від’ємно і прямують до другого електрода, яким надходить відновник «водень. Між електродами виникає струм.

Інженери гадають, що з часом паливний елемент допоможе здійснити мрію про електромобіль. Коли навчаться одержувати дешеве електрохімічне пальне і підвищать потужність паливних батарей, легкові автомобілі, автобуси, вантажівки позбудуться бензинового мотора і не будуть забруднювати повітря. Автотранспорт стане безгучним.

Повніше використати паливо, не викидати разом з вихлопними газами тепло «ось що обіцяє в майбутньому електрохімія. А згодом, поволі, починаючи з дрібного, «установок на сотні й тисячі кіловат, «нові джерела струму завоюють міцні позиції й у великій енергетиці. Струм, який вони даватимуть, обійдеться значно дешевше.