Якщо в котлі створити вакуум, вже при тридцяти градусах вода закипить, і турбіни одержать потрібну їм пару. Спрацьована пара надійде в конденсатор, охолоджуваний глибинною водою, і знову перетвориться на рідину.

Для океанських термостанцій, очевидно, обиратимуть такі місця біля узбережжя, де зразу починається велика глибина, їхня економічність буде незначна, бо перепад температур все-таки замалий. Отже, треба будувати не саму лише електростанцію, а цілий енергохімічний та почасти харчовий комбінат.

Щоб турбіна могла працювати на парі морської води, з неї треба вилучити солі. Конденсатор, у якому охолоджується пара, правитиме за джерело прісної холодної води. А це має неабияке значення для півдня. Крім того, насоси, накачуючи воду в котел, будуть водночас виловлювати рибу.

Таку станцію вже запроектовано. Слід сподіватися, що коли дослід буде вдалий, біля берегів південних морів виросте не один такий комбінат.

У тропіках, як ми вже казали, вода на поверхні тепліша, ніж на глибинах. А в Арктиці навпаки «нагорі лід, під ним вода з температурою вищою нуля. Знову перепад температур, і його теж пропонували використати для роботи термостанцій, тільки іншої будови.

Вода тут непридатна для одержання пари. Але її можна замінити рідким бутаном, який легко закипає, коли його нагріти цією підльодною водою. Бутанова пара піде в турбіни, а звідти «в конденсатор, що охолоджується льодом, адже зверху температура значно нижча нуля.

Арктична термостанція має той самий недолік, що й тропічна «невелику потужність. А розміри турбіни будуть чималі. Та й побічних вигод не одержимо.

…Ми розповіли про ці проекти, щоб показати, які різноманітні шляхи вишукували інженери для енергетики майбутнього, як намагалися вони використати кожну можливість для одержання струму. Та наука йде вперед, і з’являються інші, економічніші джерела енергії, народжуються нові проекти.